Усе про транскрипцію в англійській мові

В англійській мові є слова, які під час написання позначаються 6 буквами, а під час вимови складаються всього з 3 звуків. Подібні конструкції істотно ускладнюють вивчення англійської. Щоб вирішити цю проблему, можна вивчити правила читання, а їх у мові понад тисячу, або навчитися транскрибувати англійські слова. У словниках біля кожного іноземного слова перед його перекладом, вказується вимова в квадратних дужках. Вміючи розшифровувати вміст цих дужок, можна швидко навчитися читати і сприймати на слух будь-яку англомовну фразу або текст.

Транскрипція: що це і для чого потрібна?

До того, як розбиратися з особливостями фонетики, потрібно визначитися з тим, що таке транскрипція в англійській мові. В українській мові відсутня необхідність користуватися цим терміном, оскільки практично всі слова пишуться так само, як і вимовляються. У англійців на 26 літер припадає 44 звуки, тому написання більшості слів не збігається з їхнім звучанням. Щоб відобразити на письмі те чи інше звучання, використовуються спеціальні знаки транскрипції в англійській мові. Для тих, хто вчив іноземну в школі, знайомим набором знаків, за допомогою яких відбувається графічна передача звуків, є Міжнародний фонетичний алфавіт (International Phonetic Alphabet).

Розбір англійських слів за транскрипцією допомагає україномовнимі учням згладити невідповідність між вимовою і написанням, а також швидше вивчити мову. На початковій стадії транскрибування є одним з інструментів, що полегшують процес навчання. Багато сучасних студентів не хочуть витрачати час на те, щоб навчитися транскрибувати англійські слова. Їхнім основним виправданням є інноваційні технології, а саме використання онлайн словників із функцією озвучення слова. Такі словники допомагають у вивченні, але для постановки правильної вимови все ж потрібно розуміти транскрипційні знаки. На це є кілька причин:

• Не кожен учень має гарний слух, тому деякі фрази можуть бути розчуті неправильно;
• Тим, у кого розвинена моторна, а не слухова пам’ять, простіше запам’ятати написану інформацію, ніж почуту;
• Учням, які ведуть словник вручну, потрібно знати, як писати транскрипцію англійською, щоб запам’ятати грамотну вимову.

Як розуміти транскрипцію

Щоб зрозуміти транскрипцію англійських літер і грамотно їх вимовляти, потрібно знати не тільки звукове позначення, а й значення спеціальних символів:

• ´ – наголос. На противагу українській у цій мові наголос проставляється не над певною голосною, а попереду ударного складу. Низка слів має 2 наголоси. Сильний наголос має вигляд апострофа зверху, а слабкий позначається апострофом знизу. Є різні приклади транскрипції з подвійним наголосом, одним із них є слово “Operation” – [,a:pə´reiʃn] – операція;
• : – двокрапка, яка ставиться після голосного. Вона позначає протяжне звучання. Якщо не врахувати знак, можна спотворити позначення слова і співрозмовник його не зрозуміє;
• ʳ – німа r. У британських словах, що закінчуються на r, на письмі буква відображається, а вимовляється лише в тому випадку, коли наступне слово починається з голосного, а фраза говориться разом. При іншому розташуванні r не проговорюється, а позначається маленькою r з верхнім регістром. Car – [kɑ:ʳ] – автомобіль;
• () – круглі дужки. У таких дужках поміщається написаний курсивом символ ə. Це означає, що звук практично не чути. У деяких варіантах ə може стояти у верхньому регістрі або повністю бути відсутнім. Pencil – [`pɛns(ə)l] – олівець. Але у цього ж слова можуть бути й інші варіанти транскрипційного опису: [`pensl], [`pɛns(ə)l], [`pɛnsᶱl], [`pensᶱl].

Щоб зробити транскрипцію англійських слів, потрібно враховувати і розуміти такі особливості:

• Дужки квадратної форми проставляються до і після транскрибованого слова;
• Наголос пишеться попереду складу, на який він падає;
• Щоб позначити протяжний звук, використовується двокрапка;
• Транскрипція – це не набір букв або звуків, а звучання слова, вона складається з голосних,
• Приголосних, дифтонгів і навіть трифтонгів.

Правила складання транскрипції

Вивчивши тільки набір знаків, неможливо навчитися грамотно читати, оскільки є безліч винятків. Правила написання транскрипції в англійській мові можуть бути різними для відкритого і закритого складу. Відкритим називають склад, який закінчується голосним, а закритим – той, що закінчується приголосним.

На початковій стадії навчання тим, хто не знає, як розуміти транскрипцію в англійській мові, можна користуватися спеціальними таблицями, в яких вписано поєднання букв і транскрипційні знаки, що їм відповідають. Їх можна просто завчити і використовувати на практиці. Причому для вироблення грамотної вимови, вимовляти їх потрібно якомога частіше, щоб тренувати мовленнєвий апарат, оскільки під час англомовного спілкування задіюються м’язи, які в українській мові або взагалі не використовуються, або слабо задіяні.

Щоб визначити транскрипцію в англійській мові, необхідно чітко знати правила вимови. Для початку розглянемо основні правила для голосних.

“А” вимовляється в 4 різних варіаціях:

• [ᴧ] – вимовляється коротко, як у словах “duck”, “cut”;
• [ᴂ] – звучить м’яко, як у слові “flat”. Аналогічний звук в українській відсутній;
• [a:] – подовжений, протяжний звук, як у “car”;
• [ᴐ] – коротке звучання, яке одночасно схоже на “о” та “а”, як у словах “hot”, “pot”. Ще досі використовується стара транскрипція а, перевернута в якій відповідає цьому звуку, тобто [ᴐ]=[ɒ].

“Е” можна читати 3 варіантами:

• [e] – як у “leg”;
• [ə:] – нагадує звучання українського звуку “ё”, але читати слід м’якше, як “curl”, “first”;
• [ə] – це звук, який зустрічається найчастіше. Він схожий на український “е”, але під час вимови практично не чути і не розрізняється. Вирізняється тільки в складах, на які не падає наголос, як у [`betə] – “better” – краще.

“I” може бути коротким [ɪ], як у “film”, або протяжним [i:], як у “sheep”. Транскрипція o і U також можлива в довгому і короткому варіанті, позначається відповідно – [ᴐ:], [ᴐ] і [u], [u:].

В англійській мові є дифтонги, тобто звуки, що складаються з 2 звуків. На слух їх можна розділити на 2 звуки, але письмово передати їх неможливо. Для дифтонгів передбачено не поєднання кількох знаків, а власне позначення:

• [əu] – [оу];
• [au] – [ау];
• [ei] – [ей];
• [oi] – [ой];
• [ai] – [ай].

Детальна розшифровка англійських транскрипцій для приголосних звуків не потрібна, оскільки вони звучать аналогічно українським звукам:

• [b] – [б];
• [d] – [д];
• [f] – [ф];
• [3] – [ж];
• [dʒ] – [дж];
• [g] – [г];
• [h] – [х];
• [k] – [к];
• [l] – [л];
• [m] – [м];
• [n] – [н];
• [p] – [п];
• [s] – [с];
• [t] – [т];
• [v] – [в];
• [z] – [з];
• [t∫] – [ч];
• [∫] – [ш];
• [r] – як пом’якшене [р] в українській мові.

   

Є в британській фонетиці приголосні, аналогії яким відсутні в українській мові:

• [θ] – пом’якшено вимовляється буква “c” з розташуванням язика між верхніми і нижніми зубами спереду;
• [ð] – як “θ”, тільки із задіяними голосовими зв’язками, як пом’якшена “з”;
• [ŋ] – вимовляється в ніс [n] із французьким акцентом;
• [w] – як “в” і “у” одночасно, вимовляється м’яко.

Види транскрипцій

Розрізняють такі види транскрипції англійської мови: фонетична та фонематична. Фонетична вивчається філологами та мовознавцями, для повсякденного використання важливо розуміти фонематичний різновид. Він являє собою узагальнений варіант вимови слів, який зазвичай використовується в словниках. Фонетичний різновид укладається в квадратні дужки, а фонематичний у міжнародній фонетиці заведено укладати в косі лінії або дужки.

В окремий вид виділяють практичну транслітерацію. У цьому випадку розшифровка транскрипції англійських слів проводиться з урахуванням їхнього звучання, але засобами національного алфавіту. Цей вид зазвичай використовується для передачі вимови власних імен, які можна транслітерувати, спираючись як на написання, так і на звучання.

Англійська є однією з найпоширеніших мов на планеті, нею розмовляють у багатьох державах, тож і вимова, як і транскрипційне відображення, у кожній країні може трохи відрізнятися. Перш ніж почати вивчення слів і фраз, слід обрати діалект, яким відбуватиметься навчання. Найбільш досліджуваними є британський, американський та австралійський діалекти.
Якщо в процесі самостійного навчання виникають труднощі – записуйтесь на наші курси англійської мови онлайн.

Читайте також